| Головна » Статті » Мої статті |
Розкриття суб’єктами спілкування авторської інтенційності у процесі діалогічної взаємодії
| УДК 159.9.072.432 Петренко І.В. РОЗКРИТТЯ СУБ’ЄКТАМИ СПІЛКУВАННЯ АВТОРСЬКОЇ ІНТЕНЦІЙНОСТІ У ПРОЦЕСІ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ Петренко І.В. Розкриття суб’єктами спілкування авторської інтенційності у процесі діалогічної взаємодії. Стаття присвячена розкриттю сутності принципу діалогічної партиціпації, згідно з яким діалог розглядається з урахуванням його когнітивної, інтенційної й прагматичної складових. Показано, що основною функцією діалогу є виявлення суб’єктами спілкування власної інтенційності, розуміння поставлених перед ними проблем і способів їх вирішення. Запропоновано типологію авторської інтенційності та виокремлено такі особливості комунікативних інтенцій, що визначають особливості становлення соціального діалогу в освітньому середовищі. Обґрунтовано доцільність використання технології SWOT-аналізу для конструювання форм діалогу, що забезпечують ефективну комунікативну взаємодію між суб’єктами у просторі освіти. Ключові слова: діалог, партнерство, авторська інтенційність, комунікативна взаємодія, діалогічна партиціпація. Петренко И.В. Выявление субъектами общения авторской интенциональности в процессе диалогического взаимодействия. Статья посвящена раскрытию сущности принципа диалогической партиципации, согласно которому диалог рассматривается с учетом его когнитивной, интенциональной и прагматической составляющих. Показано, что основной функцией диалога является выявление субъектами общения собственной интенциональности, понимания поставленных перед ними проблем и способов их решения. Предложена типология авторской интенциональности, и выделены такие особенности коммуникативных интенций, которые определяют особенности становления социального диалога в образовательной сфере. Обоснованна целесообразность использования технологии SWOT-анализа для конструирования форм диалога, которые обеспечивают эффективное коммуникативное взаимодействие между субъектами в пространстве образования. Ключевые слова: диалог, партнерство, авторская интенциональность, коммуникативное взаимодействие, диалогическая партиципация. Вступ. Становлення і розвиток духовно розвиненої, відповідальної особистості стає можливим тільки в діалозі. Діалогічній формі спілкування властиві особистісна рівноправність, «суб'єкт-суб'єктні» стосунки, партнерство, співробітництво, взаєморозуміння, свобода, відтворювання соціальних норм, правил і знань у формі надбання особистісного досвіду, прагнення до творчості, особистісного і професійного зростання. Будь-хто з учасників діалогу прагне не тільки того, аби його слова і дії були зрозумілими, але і того, аби вони були прийняті, визнані співрозмовником, залучалися до сумісного виконання. З’ясування й конкретизація накопичених соціальних проблем з метою їх розв’язання неможливе без реалізації й дотримування суб’єктами спілкування діалогічної партиціпації, що є одним з основних механізмів регуляції соціальної активності особистості в процесі комунікативної взаємодії. Вихідні передумови. Партиціпація або співпричетність, залучення особистості до вирішення поставлених перед нею завдань розглядається дослідниками як перспективний напрямок у розвитку сучасної психологічної науки. Психологічне залучування (participation, involvement, implication) визначається як такий вимір функціонування людини у соціумі, вивчення феноменів якого спрямовуватиме науковий пошук до подальшого отримання нових знань щодо всебічного розуміння закономірностей регуляції поведінки особистості. Партиціпація виявляється через партнерство, участь у суспільному житті, пробудження самосвідомості особистості, спонукання її до вирішення соціальних проблем (в тому числі й конфліктів), усвідомлення відповідальності за власні дії, засвоєння ціннісних орієнтирів, опанування демократичних традицій і навичок діалогічної комунікації (обговорення, ефективний обмін думками між учасниками взаємодії), набуття уміння слугувати інтересам соціального середовища [1, 2]. Відтак, сформульований нами принцип діалогічної партиціпації, як один з основних принципів розгортання комунікативного процесу, постулює те, що ефективна діалогічна взаємодія відбувається між рівними, взаємозалежними суб’єктами, відкритими до спілкування, вільними у висловлюванні власної думки, залученими для реалізації спільного завдання і співпричетними до його виконання. До того ж, згідно з цим принципом, маємо змогу розглядати діалог з урахуванням його когнітивної (взаємний обмін інформацією), інтенційної (бажання, волевиявлення, цілі) й прагматичної (засоби вирішення проблемних завдань) складових. Формулювання цілей (постановка завдань статті). Мета статті полягає у визначенні основних принципів розгортання діалогу, розкритті особливостей його функціонування в освітньому середовищі. Виклад методики і результатів досліджень. Відповідно до поставленої мети, за допомогою методичної процедури SWOT, простежено особливості діалогічної партиціпації в системі «учень – шкільна освіта». В результаті цього визначено комунікативні інтенції учасників діалогу, розроблено типологію авторської інтенційності й розкрито чинники соціальної та особистісної комунікативної ефективності/неефективності суб’єктів спілкування в освітньому середовищі. Технологія SWOT (аналіз сильних та слабких сторін, можливостей і загроз) – процедура, яка використовується для винайдення нових перспектив щодо розв'язання існуючих чи потенційних проблемних завдань [3]. Методологія SWOT-аналізу передбачає передусім виявлення сильних (Strengths) і слабких (Weaknesses) сторін, можливостей (Opportunities) і загроз (Threats) та взаємозв'язків між ними, що використовуються для формулювання інтегрованої моделі дій, призначених для досягнення цілей організаційної системи взагалі або особистісних стратегій суб’єктів діалогічної взаємодії зокрема (див. таблицю 1). Зазначений метод застосовано у нашому дослідженні з метою узагальнення значного обсягу діагностичних даних й для конструювання таких форм діалогу (дискурсу), що забезпечують ефективну комунікативну взаємодію між суб’єктами спілкування. Таблиця 1 Сутність елементів SWOT Внутрішні Зовнішні Позитивні Переваги – сильні сторони, що надають можливість суб’єктові пристосовуватись і конкурувати, додають йому пріоритетів. Можливості – чинники зовнішнього середовища, що стимулюють розвиток особистості. Негативні Слабкості – недостатність внутрішніх ресурсів, що не дозволяють використовувати можливості й протидіяти загрозам, ставлять суб’єкта у несприятливі умови його функціонування. Загрози – зовнішні негативні чинники, що перешкоджають особистісному розвитку, лишають суб’єкта його суттєвих конкурентних переваг. Як приклад, наведемо результати, одержані за допомогою використання технології SWOT-аналізу щодо визначення індивідуальних особливостей суб’єктів спілкування у процесі їх діалогічної взаємодії в шкільному середовищі (в системі «учень – шкільна освіта»). Інструкція: Дайте, будь ласка, відповідь на запитання «Хто або що допомагає чи заважає мені вести діалог у шкільному оточенні?» за такими критеріями: мої внутрішні сильні сторони у спілкуванні; мої внутрішні слабкі сторони у спілкуванні: зовнішні можливості, що спонукають мене до спілкування; зовнішні загрози, що перешкоджають мені у спілкуванні з іншими. Запишіть, будь ласка, Ваші висловлювання у відповідних колонках таблиці, що додається (див. таблицю 2). Характеристика вибірки: у дослідженні взяли участь 58 учнів 3–4 класів загальноосвітньої середньої школи м. Києва. Таблиця 2 Приклади відповідей досліджуваних, отриманих в процесі застосування технології SWOT-аналізу S Сильні сторони W Слабкі сторони • високий інтелект; • креативність; • уміння уважно слухати співрозмовника; • уміння виразно промовляти; • чесність; • щирість; • любов до інших; • відвертість; • доброзичливість; • відчуття гумору; • сильний характер; • уміння доречно жартувати; • уміння ставити запитання; • постійно навчаюсь; • зацікавленість у вирішенні проблеми; • товариськість; • сміливість у спілкуванні; • уміння розуміти іншого; • намагаюсь бути цікавим для співрозмовника; • люди, які мене узнають, зрозуміють, що я хороша людина; • позитивна налаштованість на спілкування з іншими; • хочу всім допомагати; • доброта; • привітність; • дружелюбність; • уважність до інших; • сила; • відданість іншим; • спокій, врівноваженість; • хороший настрій. • лінощі; • упереджене ставлення до співрозмовника; • недовіра; • іноді сам говорю неправду; • байдужість; • марнославство; • егоїзм; • відлюдність; • грубість; • злість; • голослівність; • дурість; • безалаберне поводження; • боязнь непорозуміння; • несприйняття іншого; • погано володію мовою; • уживання «слів-паразитів»; • недостатньо тренована пам’ять; • можу щось забути; • поганий настрій; • неуважність; • сором’язливість; • надмірна цікавість; • негативні емоційні переживання (сварки, крики, плач); • відсутність друзів. O Можливості T Загрози • беру приклад з людей, яким я цілковито довіряю; • маю за взірець поведінку деяких героїв літературних творів; • хочу навчитися гарно читати; • мої слова повинні підкріплюватися конкретними справами; • бути чесним у стосунках; • розуміти іншого; • більше спілкуватися з різними людьми, набувати досвіду у спілкуванні; • розвивати уміння аргументовано відстоювати власні позиції; • набуття критичного мислення під впливом соціального середовища; • мати більше можливостей самостійно приймати рішення; • хочу, щоб у моїй країні було мирне життя; • самостійність; • бути сердечним, задушевним у спілкуванні; • бути більш упевненою в собі; • прислухатися до інших; • уважно слухати; • допомагати людям добрими порадами і гарними вчинками; • не соромитися; • бути добрим; • сила розуму; • уміти передбачати те, що скаже співрозмовник; • оволодіти іноземними мовами за допомогою Skype; • привітність з боку інших; • мати почуття до людей; • вміти співчувати людям; • бути ввічливим; • вихованість; • делікатність. • боюся зупинитися у власному розвиткові; • побоююся, що не зможу здобути освіту у майбутньому; • нав’язування думок з боку оточуючих; • відчуваю агресивний вплив з боку засобів масової інформації; • негативне ставлення з боку оточуючих; • нещирість і неправда, що панують у суспільстві; • не хочу бути «гвинтиком» у подальшому житті; • недостатність зовнішніх можливостей для самореалізації; • недовіра до людей; • розчарування діями інших; • відчуваю загрозу для держави в цілому і небезпеку для себе зокрема; • війна між Україною і Росією; • насилля; • невизначеність у майбутньому; • скарги, злість і погрози з боку інших людей; • неправдиві слова; • нечесні вчинки; • невпевненість у собі; • боюся, що мені щось не те скажуть, або я скажу щось не те; • боюся поганих порад; • боюся, що інші люди можуть красти, вбивати; • не хочу спілкуватися з незнайомими людьми; • відчуваю загрозу від незнайомих; • боюся злих, недобрих людей; • я не звертатиму увагу на тих, від кого відчуватиму загрозу; • я не буду спілкуватися з людьми, які загрожують мені; • боязнь, що зі мною не будуть дружити; • боюся, що інші образяться; • відчуваю загрозу від однокласника; • нецензурні висловлювання; • жадібність, омана з боку інших. Отже, чинниками особистісної комунікативної ефективності учнів в освітньому середовищі є: характерологічні якості особистості (чесність, щирість, товариськість, відвертість, доброзичливість тощо); сформованість умінь і навичок спілкування (вміння слухати співрозмовника, промовляти, жартувати, ставити запитання, постійно навчатися, розуміти співрозмовника тощо); високий інтелектуальний рівень (розум, відчуття гумору, допитливість, креативність); позитивна емоційне налаштування на спілкування (любов до інших, хороший настрій, спокій, врівноваженість, привітність, зацікавленість у вирішенні проблем, уважність до інших, відданість). Серед чинників, що ведуть до неефективної комунікативної взаємодії, учнями відзначаються такі: характерологічні якості (лінощі, байдужість, марнославство, сором’язливість); негативні емоційні переживання (злість, сварки, крики, плач, грубість, поганий настрій тощо); негативне ставлення до співрозмовника (необ’єктивність, недовіра, байдужість, несприйняття іншого, непорозуміння); недостатня сформованість умінь і навичок спілкування (погано володію мовою, недостатньо тренована пам’ять, можу щось забути). Як показав SWOT-аналіз, факторами зовнішнього середовища, що стимулюють особистісний розвиток, надають учневі можливості до самовдосконалення у спілкуванні, є такі: позитивний приклад інших людей (беру за приклад людей, яким я довіряю, маю за взірець поведінку героїв літературних творів, прислухаюся до інших, привітність з боку інших); набуття комунікативного досвіду (більше спілкуватися з іншими людьми, бути ввічливим, вихованим, мати відчуття до людей, чесність у стосунках, слова підкріплювати справами, допомагати людям добрими порадами і гарними вчинками); розвиток умінь і навичок спілкування (уміти аргументовано відстоювати власні позиції, навчитися критично мислити, навчитися гарно читати, оволодіти іноземними мовами, вміти уважно слухати, вміти співчувати людям, уміти передбачувати те, що скаже співрозмовник); розвиток особистісних потенцій (делікатність, самостійність, бути добрим, сердечним, душевним, розумним, делікатним, чесним у спілкуванні). Серед чинників, що мають негативний прояв і відчуваються особистістю як загрози, за допомогою технології SWOT виявлено такі: агресивний вплив з боку оточення (нав’язування думок, маніпуляції, агресія ЗМІ, нещирість і неправда у суспільстві, омана, насилля, війна, погрози, злість з боку інших, нецензурні висловлювання); невпевненість у власних силах, у своїй компетентності (боюся зупинитися у власному розвиткові, не маю можливостей для самореалізації, боюся, що зі мною не будуть спілкуватися, боюся образити інших, невпевненість у собі, боюся сказати щось не те, невизначеність у майбутньому). Спілкування, результатом якого є взаєморозуміння між суб’єктами завжди вимагає, з одного боку, уміння і прагнення комунікатора донести свою інтенційність і, з іншого – уваги, бажання і відповідних комунікативних (інтерпретаційних) навичок у його партнера; і те і інше – специфічна когнітивна діяльність. Тому пізнання, розуміння інтенційності – це опанування сенсу, а пошук сенсу – це визначення інтенційності. Мотиваційно-цільова (інтенційна) структура завжди визначається як основа тексту, як певний вектор, що виявляється у разі використання відповідних навичок аналізу (не інтенційного спілкування не буває). Зазначимо, що в ході виконання науково-дослідної роботи і на основі одержаних даних емпіричного дослідження, нами запропоновано типологію авторської інтенційності – виокремлено такі особливості комунікативних інтенцій (критеріїв), що визначають особливості становлення діалогу в освітньому середовищі. Визначено такі типи авторських інтенцій: • інформативні (інтенції інформувати, розповсюджувати знання, повідомляти); • експансивні (інтенції поширювати ідеї, цінності, просвіщати); • маніпулятивні, імпактивні (інтенції впливати на думки, емоції, поведінку інших); • фасилітаційні (інтенції підтримувати, надавати допомогу у складних життєвих обставинах); • рекреативні (інтенції розважити, веселити); • імплікативні (інтенції залучати, заохочувати, спонукати); • компетентнісні (інтенції конкурувати, виявляти власну компетентність, реалізовувати себе); • індиферентні (інтенції прагнути до нейтральності, неупередженості, відстороненості). Інтенція (рівнодіюча мотивів і цілей спілкування), що визначає і організує змістовий матеріал тексту, не завжди виражена словесно. Навіть цілі спілкування, через низку обставин, не повсякчас декларуються комунікатором, а мотиви спілкування – тим більше, оскільки останні відносяться до емоційно-експресивно-образної сфери особистості і в процесі комунікації далеко не завжди виявляються через їх усвідомлення. Можна назвати декілька стратегій і, відповідно, процедур (технологій) дослідницької роботи для соціально-психологічної діагностики і проектування комунікаційних процесів. Зауважимо, що найбільш дотичною до вирішення завдань дослідження виявилася, апробована нами технологія SWOT-аналізу. В основі якої, переважно, лежить метод мотиваційно-цільового (інтенційного) аналізу процесів спілкування, що дозволяє виявляти не лише очевидний комунікативний намір (цілепокладання), але і латентні, не завжди усвідомлювані суб’єктом, мотиви та інтенції спілкування. Використання в ході дослідження означеного соціально-психологічного інструментарію, дало також змогу диференціювати, виявлені в процесі діалогічної партиціпації, думки, погляди, пропозиції респондентів за їх ментальними характеристиками та особливостями комунікативних навичок. Висновки і подальші перспективи досліджень. Зазначимо, що сформульований принцип діалогічної партиціпації, як один з основних принципів розгортання соціального діалогу в освітньому просторі, дає змогу вивчати діалог з урахуванням його когнітивної, інтенційної й прагматичної складових. Зауважимо, що основною функцією діалогу є розкриття суб’єктами спілкування власної інтенційності, розуміння поставлених перед ними проблем і способів їх вирішення. Запропонована типологія авторської інтенційності та виокремленні комунікативні особистісні інтенції – інформативні, експансивні, фасилітаційні, рекреативні, імплікативні, компетентнісні, маніпулятивні, індиферентні – дають можливість розкрили особливості становлення діалогу в освітньому середовищі. Окрім того, обґрунтовано доцільність використання технології SWOT-аналізу для конструювання форм діалогу (дискурсу), що забезпечують ефективну комунікативну взаємодію між суб’єктами спілкування у просторі освіти. Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у подальшому вивченні особливостей розгортання та механізмів функціонування соціального діалогу. Список використаних джерел: 11. Петренко І.В. Дослідження процесу діалогічної партиціпації у просторі освіти /І.В. Петренко// Актуальні проблеми психології: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія: зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України/ за ред. С.Д. Максименка. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2015. – Т.V. – Вип. 15. – С. 183-190. 12. Романько И.Н. Изучение организационной партиципации как составляющей процесса коммуникации в организациях [Электронный ресурс] // Психологические исследования: электрон. науч. журн. – 2011. – N 2(16). – URL: http://psystudy.ru. 13. SWOT-анализ: полное руководство [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://landmarketing.ru/polnyj-swot-analiz-predpriyatiya-primery-voprosy-tablitsy-shablony/. Spisok vikoristanih dzherel: 1. Petrenko І.V. Doslіdzhennja procesu dіalogіchnoї particіpacії u prostorі osvіti /І.V. Petrenko// Aktual'nі problemi psihologії: Psihofіzіologіja. Psihologіja pracі. Eksperimental'na psihologіja: zb. nauk. prac' Іnstitutu psihologії іmenі G.S. Kostjuka NAPN Ukraїni/ za red. S.D. Maksimenka. – K.: DP «Іnformacіjno-analіtichne agentstvo», 2015. – T.V. – Vip. 15. – S. 183-190. 2. Roman'ko I.N. Izuchenie organizacionnoj participacii kak sostavljajushhej processa kommunikacii v organizacijah [Jelektronnyj resurs] // Psihologicheskie issledovanija: jelektron. nauch. zhurn. – 2011. – N 2(16). – URL: http://psystudy.ru. 4. SWOT-analiz: polnoe rukovodstvo [Elektronnij resurs]. Rezhim dostupu: http://landmarketing.ru/polnyj-swot-analiz-predpriyatiya-primery-voprosy-tablitsy-shablony/. Petrenko I.V. Disclosure by the subjects of communication the authorial intentionality in the process of dialogic interaction The article is devoted disclosure to the principle of dialogical participation, according to which the dialogue is considered in view of its cognitive, intentional and pragmatic components. It is shown that the main function of the dialogue is to identify by the subjects of communicate their own intentionality, understanding the problems set before them, and the ways of their solution. Social dialogue is considered as a process of internal preparedness to participation in the form of interactive communication to transform the social environment. Proposed the typology of the authorial intentionality, and highlights those features of communicative intentions that define the peculiarities of social dialogue in education. Substantiate the expediency of using technology SWOT-analysis for the construction of forms of dialogue, which provide an effective communicative interaction between the actors in the education space. In the course of empirical research traced trends of dialogic participation in the system "student – school education". Discovered intentional criteria, which determining the content of dialogic interaction of communication in the area of education: socio-psychological, organizational, communication, professional competence, personality. Moreover, the procedure of investigation within this technology has a constructive impact on subjects, causing their internal transformation. Using this technique confirmed that the process of dialogic participation communicant are positive / negative context in addressing the issue of problem or situation; image modelling the desired result; plan their actions; demonstrate the ability to move in this direction, the implementation of planned activities. Key words: dialogue, partnership, authorial intentionality, communicative interaction, dialogic participation. РЕФЕРАТ Петренко І.В. Розкриття суб’єктами спілкування авторської інтенційності у процесі діалогічної взаємодії Стаття присвячена розкриттю сутності принципу діалогічної партиціпації, згідно з яким діалог розглядається з урахуванням його когнітивної (взаємний обмін інформацією), інтенційної (бажання, волевиявлення, цілі) й прагматичної (засоби вирішення проблем) складових. Зазначено, що з’ясування й конкретизація накопичених соціальних проблем з метою їх розв’язання неможливе без реалізації й дотримування суб’єктами спілкування принципу діалогічної партиціпації, що є, згідно з нашим розумінням, основним механізмом регуляції соціальної активності особистості в процесі комунікативної взаємодії. Сформульовано принцип діалогічної партиціпації як один з основних принципів розгортання комунікативного процесу, який постулює те, що ефективна діалогічна взаємодія відбувається між рівними, взаємозалежними суб’єктами, відкритими до спілкування, вільними у висловлюванні власної думки, які залучені для реалізації спільного завдання і є співпричетними до його виконання. Показано, що основною функцією діалогу є виявлення суб’єктами спілкування власної інтенційності, розуміння поставлених перед ними проблем і способів їх вирішення. Запропоновано типологію авторської інтенціональності та виокремлено такі особливості комунікативних інтенцій, як: інформативні, експансивні, фасилітаційні, рекреативні, імплікативні, компетентнісні, маніпулятивні, індиферентні, що визначають особливості становлення соціального діалогу в освітньому середовищі. Обґрунтовано доцільність використання технології SWOT – аналізу для конструювання форм діалогу, що забезпечують ефективну комунікативну взаємодію між суб’єктами у просторі освіти. Ключові слова: діалог, авторська інтенційність, комунікативна взаємодія, діалогічна партиціпація. | |
| Категорія: Мої статті | Додав: isppsy (15.12.2016) | |
| Переглядів: 286 |
| Всього коментарів: 0 | |
